Наукова робота

 

      Наукова робота на кафедрі ведеться в Колієвипробувальній галузевій науково-дослідній лабораторії (ГНДЛ), яка була заснована в 1958 році за ініціативою доктора технічних наук професора М.А.Фрішмана та згідно з наказом МШС СРСР № П-41805 від 17 грудня 1957 року.
      Цим наказом (за підписом заст. міністра В.Гаврилова) при кафедрі “Колія та колійне господарство” створювалась колієдослідна станція, якій “... для ведения исследовательских работ непосредственно на линии” підпорядковувався колієвимірювальний вагон № 72 Сталінської (зараз Придніпровської) залізниці, виділялись кошти на утримання штату в кількості 6 чоловік та доручалось Головному управлінню колії “... предоставить ДИИТу для организуемой станции необходимое оборудование из фондов, выделяемых для путевого хозяйства на 1958 год”.
      Завдяки енергії проф. М.А.Фрішмана та першого завідувача лабораторіЇ кандидата технічних наук доцента Р.С.Липовського вже з середини 1958 року лабораторія почала активно працювати і вирішувати актуальні проблеми колійного господарства.
      З перших кроків роботи визначився основний напрямок наукової діяльності лабораторії - дослідження взаємодії колії та рухомого складу експериментальним шляхом та за допомогою теоретичних розрахунків.
Особливістю теоретичних розрахунків, які виконувались співробітниками кафедри колії та лабораторії, було широке використання спочатку електроаналогових моделей, а потім аналогових електронних обчислювальних машина (МН-7, “Аналог-1”, АВК-2 та інших). Вперше на теренах тодішнього Радянського Союзу почалися масові розрахунки взаємодії колії та рухомого складу за допомогою обчислювальних машин - це був якісний ривок в дослідженнях. В стислі строки виконано роботи з удосконалення повздовжнього профілю гострих хрестовин, дослідження дії на колію 6-осних піввагонів, дослідження тупих хрестовин перехресних стрілочних переводів.
      Науковий рівень цих та інших виконаних робіт сприяв тому, що в 1966 році колієдослідна станція одержала статус галузевої та дістала сьогоднішню назву “Колієвипробувальна галузева науково-дослідна лабораторія”. Саме в цей час під керівництвом нового завідувача к.т.н. доцента Орловського А.М. було закінчено конструювання та виготовлення комплексу тензометричної апаратури для визначення напружено-деформованого стану колії першого покоління.
      На початку 70-х років на порядок денний встало питання коригування правил розрахунку колії на міцність. Особливо велика заслуга лабораторії в дослідженнях модуля пружності колії. Для цього було запроектовано та виготовлено спеціальне обладнання - в лабораторії з’явився “модульний” вагон: критий вантажний вагон, в якому змонтовано обладнання, що дозволяє вимірювати пружні характеристики колії у вертикальній та горизонтальній площинах. П’ятирічні дослідження дозволили в значній мірі покращити якість розрахунків за рахунок використання більш достовірних даних, які були визнані всіма вченими-колійниками Радянського Союзу.
Ще 1962 року в лабораторії почалися перші дослідження конструкцій колії та стрілочних переводів на залізобетонних основах (плити, рами, бруси). А в 1971 році лабораторія виконала дослідження напружено-деформованого стану першого в Радянському Союзі стрілочного переводу на залізобетонних брусах. За 15 років (до 1977 року) було дослідженно більше 10 конструкцій колії та стрілочних переводів, що дозволило в значній мірі прискорити впровадження залізобетонних основ в колійне господарство.
      Дуже цікавою і вагомою була робота (1972 р.) по дослідженню дії на колію швидкісного екіпажу СВЛ з реактивною тягою. КБ відомого авіаконструктора Яковлєва разом з вченими ДІІТу під керівництвом акад. В.А.Лазаряна сконструювало залізничний вагон, двигуном якого служили дві авіатурбіни. Під час випробувань на ділянці Березанівка-Новомосковськ Придніпровської залізниці була реалізована швидкість 250 км/год.
      В 70-х роках, на початку 80-х удосконалено та змонтовано на новому вагоні-лабораторії комплект тензометричної апаратури другого покоління, суттєво автоматизовано процес одержання та обробки експериментальних даних. Велику роль зіграв в цьому завідувач лабораторії з 1983 року до 1993 року к.т.н. ст.н.сп. Трякін А.П.
      Дослідження дії на колію та стрілочні переводи нового рухомого складу та такого, що проектується, - це окрема сторінка діяльності лабораторії. Всі без винятку транспортери вантажопідйомністю від 55 до 500 тонн були випробувані в ГНДЛ, випробовувались нові типи локомотивів та вагонів. В таблиці наведені основні з них. Крім виконання випробувань співробітники кафедри колії та лабораторії розробляли умови обігу на мережі залізниць цих типів рухомого складу.
- 1960 р. - 6-осн. піввагони на візках КУВЗ та УВЗ-10
- 1965-1970 р.р.- транспортери вантажопід'ємністю 55, 62, 110, 120, 140, 150 і 400 т
- 1972 р. - макет електровоза С-40
- 1974 1977 р.р. - транспортери вантажопід'ємністю 200, 290 і 500 т
- 1979 р. - тепловоз ЧМЭ-3М
- 1980 р. - електровоз ВЛ84
- 1981 р. - тепловоз 2ТЭ121
- 1981 р. - тепловоз ТЭП70
- 1982 р. - тепловоз 2ТЭ116А
- 1983 р. - транспортер вантажопід'ємністю 300 т (виробництва фірми МАН ФРН)
- 1984-1989 р.р. - електровоз ВЛ85
- 1988 р. - вантажні вагони на уніфікованих візках з навантаженням на вісь 25 т
- 1997-1998 р. р. - перший український електровоз ДЕ1
- 2001 р. - перші українські електропоїзд ЕПЛ2Т, та дизель-поїзд ДЛ01
- 2002-2003 р.р. - електровоз ДС3
- 2005 р. - тепловоз ТЕП150
      Не менш важливою роботою для колійного господарства є визначення допустимих швидкостей руху по нових конструкціях колії та стрілочних переводах. Обмежимося коротким переліком: перехресні стрілочні переводи типів Р65 і Р50 М 1/9 з тупими хрестовинами жорсткими та безперервною поверхнею кочення, глухі перехрестя, стрілочний перевід М1/11 типу Р65 з підухилом на залізобетонних брусах, М1/7 типу Р50, М1/11 типу Р50 на з/б брусах, полегшені хрестовини типів Р50 і Р65 марок 1/9 і 1/11, глухі перехрестя на суміщеній колії, скріплення БП, стрілочні переводи типу Р65 М1/9 і 1/11 на з/б брусах проекти 1740 і 2215.
      Останні десять років багато уваги кафедрою та лабораторією приділяється розробці нормативно-технічної документації на замовлення Головного управління колійного господарства Укрзалізниці. Розроблено близько 15 інструкцій та інших документів. В тому числі: “Інструкція по устрою та утриманню колії залізниць України”, “Правила визначення підвищення зовнішньої рейки і встановлення допустимих швидкостей в кривих ділянках колії”, “Інструкція по снігоборотьбі на залізницях України”, “Класифікація та каталог дефектів рейок”, “Інструкція з забезпечення безпеки руху поїздів при виконанні колійних робіт”, “Збірник типових технологічних процесів капітального та середнього ремонтів залізничної колії”, “Інструкція по веденню облікових та звітних форм в колійному господарстві України” та інші.
   ГНДЛ активно співпрацює з Головним управлінням колійного господарства Укрзалізниці, ДХК "Луганськтепловоз", Дніпропетровським електровозобудівним заводом, Придніпровською, Одеською, Львівською та Південно-Західною залізницями, підтримує тісні контакти з Всеросійським науково-дослідним інститутом залізничного транспорту, Дніпропетровським та Керченським стрілочними заводами, ОАО "Транпрогрес" іншими підприємствами України та СНД.
      З 1994 року до 1997 рік лабораторією завідував к.т.н. доцент Патласов О.М. При його активній участі в лабораторії почали широко застосовуватися сучасні комп’ютерні технології обробки експериментальних даних, роботи з текстовими та графічними матеріалами, далі розвиватися автоматизована система управління колійним господарством АСУ-колія.
      З 1997 року лабораторію очолює к.т.н. Мойсеєнко К.В., науковим керівником ГНДЛ став доктор технічних наук, професор, академік Транспортної академії наук України Віктор Данилович Данович. В наукове життя лабораторії внесено новий потік ідей теоретичного спрямування, розпочалася активна робота над теоретичною моделюю взаємодії залізничної колії та рухомого складу.
      У 2001 році науковим керівником ГНДЛ став доктор технічних наук, професор, член-кореспондент Транспортної академії наук України Віктор Васильович Рибкін.
      До наукових досягнень лабораторії треба віднести й той факт, що виконані в ній дослідження стали основою для підготовки та успішного захисту шести докторських та 48 кандидатських дисертацій.
      Сьогодні лабораторія жива, активно розвивається, плідно працює, ставить перед собою і вирішує нові і дуже цікаві задачі