Колієвипробувальна ГНДЛ

Історія лабораторії

Колієвипробувальна галузева науково-дослідна лабораторія (ГНДЛ), була заснована у 1958 році за ініциативою доктора технічних наук, професора М. А. Фрішмана та у відповідності до наказу МШС СРСР № П-41805 від 17 грудня 1957 року.

Цим наказом, що підписаний заст. міністра В.Гавриловим, при кафедрі “Колія та колійне господарство” створювалася колієобстежувальна станція, якій “... для ведення дослідницьких робіт безпосередньо на лінії” виділявся колієвимірювальний вагон № 72 Сталінської (зараз Придніпровської) залізниці, виділялися кошти на утримання штату у кількості 6 осіб та доручалося Головному управлінню колії “... надати ДІІТу для станції, яка організується, необхідне обладнання з фондів, що виділені для колійного господарства на 1958 рік”.

Завдяки енергії проф. М. А. Фрішмана та першого завідувача лабораторією кандидата технічних наук, доцента Р. С. Ліповського вже з середини 1958 року лабораторія почала активно працювати та вирішувати актуальні проблеми колійного господарства.


Перший науковий керівник лабораторії професор М. А. Фрішман	Перший завідувач лабораторії доцент Р. С. Ліповський

З перших кроків роботи визначився основний напрямок наукової діяльності лабораторії - дослідження взаємодії колії та рухомого складу експериментальним шляхом та за допомогою теоретичних розрахунків.

Особливість теоретичних розрахунків, які вконувалися співробітниками кафедри колії та лабораторії: на початку широко використовувалися електроаналогові моделі, а потім аналогові електронні обчислювальні машини (МН-7, “Аналог-1”, АВК-2 та інші). Вперше в Радянському Союзі почалися масові розрахунки взаємодії колії та рухомого складу за допомогою обчислювальних машин - це був якісний ривок в дослідженнях. В скорочені терміни виконані роботи по удосконаленню продольного профіля гострих хрестовин, дослідження впливу на колію 6-вісних піввагонів, дослідження тупих хрестовин перехресних стрілочних переводів.

Науковий рівень цих та інших виконаних робіт сприяв тому, що у 1966 році колієвипробувальна станція, очолювана Шардіним М.П., отримала статус галузевої та свою сьогоднішню назву - “Колієвипробувальна галузева науково-дослідна лабораторія”. Саме в цей час під керівництвом нового завідувача к.т.н. доцента Орловського А.М. було завершено конструювання та виготовлення комплексу тензометричної апаратури першого покоління для визначення напружено-деформованого стану колії.

На початку 70-х років на порядок денний стало питання корегування правил розрахунку колії на міцність. Особливо велика заслуга лабораторії в дослідженнях модуля пружності колії. Талановитий інженер, старший науковий співробітник Шкода Є.Г. розробив конструкцію гідравличного навантажувального пристрою, який було змонтовано у вантажному вагоні. В лабораторії з'явився "модульний" вагон з обладнанням, що дозволяє вимірювати пружні характеристики колії у вертикальній та горизонтальній площинах. П'ятирічні дослідження дозволили в значній мірі покращити якість розрахунків за рахунок використання більш достовірних даних, які були визнані всіма вченими-колійниками Радянського Союзу.

За допомогою модульного вагону вимірюється горизонтальна та вертикальна жорсткість колії та стрілочних переводів

Ще у 1962 році в лабораторії почалися перші дослідження конструкцій колії та стрілочних переводів на залізобетонній основі (плити, рами, бруси). А у 1971 році лабораторія виконала дослідження напружено-деформованого стану першого у Радянському Союзі стрілочного переводу на залізобетонних брусах. За 15 років (до 1977 року) було досліджено більше 10 конструкцій колії та стрілочних переводів, що дозволило в значній мірі прискорити впровадження залізобетонних основ в колійному господарстві.

Випробування стрілочного переводу на плитній залізобетонній основі

Дуже цікавою та вагомою була робота (1972 р.) з дослідження впливу на колію швидкісного екіпажу СВЛ з реактивною тягою. КБ відомого авіаконструктора Яковлева разом з науковцями ДІІТу під керівництвом академіка В. А. Лазаряна сконструювали залізничний вагон, двигуном у якого служили дві авіатурбіни. Під час випробувань на ділянці Березанівка – Новомосковськ Придніпровськой залізниці була реалізована швидкість 250 км/год.

Випробування впливу на колію швидкісного вагону з реактивною тягою

На початку 80-х років був удосконалений та змонтований у новому вагоні-лабораторії комплект тензометричної апаратури другого покоління, який суттєвим чином автоматизував процес отримання та обробки експериментальних даних. Велику роль зіграв у цьому к.т.н. А. П. Трякин, який завідував лабораториєю з 1983 по 1993 рік.

Трякін А.П.

Дослідження впливу на колію та стрілочні переводи нового рухомого складу - це окрема сторінка діяльності лабораторії. Всі без виключення транспортери вантажопід'ємністю від 55 до 500 тонн були випробувані в КГНДЛ, випробувалися нові типи локомотивів та вагонів. Незмінним керівником випробувань транспортерів був к.т.н. доцент Циганенко В.В., який у 1990 році був нагороджений премією Ради Міністрів СРСР за розробку, промислове впровадження та освоєння в експлуатації високоефективних багатовантажних залізничних транспортерів для перевізки великогабаритних народногосподарчих вантажів.

Випробування 300-тонного транспортера

Не менш важливою роботою для колійного господарства є встановлення допустимих швидкостей руху по нових конструкціях колії та стрілочних переводах. Обмежимося тільки скороченим переліком: перехресні стрілочні переводи типів Р65 та Р50 М 1/9 з тупими хрестовинами жорсткими та з безперервною поверхнею кочення, глухі пересічення, стрілочний перевід М1/11 типу Р65 з підухилом на з/б брусах, М 1/7 типу Р50, М 1/11 типу Р50 на з/б брусах, облегчені хрестовини типів Р50 та Р65 марок 1/9 и 1/11, глухі пересічення на суміщеній колії, скріплення типу БП, стрілочні переводи типу Р65 М 1/9 та 1/11 на з/б брусах проектів 1740 та 2215.

Динаміко-міцностні випробування стрілочних переводів

З 1994 року по 1997 рік лабораторією завідував к.т.н. доцент Патласов О.М. При його активній участі в лабораторії почали широко використовуватися сучасні компь'ютерні технології обробки експериментальних даних, роботи з текстовими та графічними матеріалами, отримала подальший розвиток автоматизована система управління колійним господарством АСУ-колія.

Вагомий внесок у розробку програмного забезпечення для автоматизації обробки експериментальних даних внес науковий співробітник В.І. Клімов, який все своє свідоме життя працівав в лабораторії. Жодна науково-дослідна робота, жодна дисертаційна робота не обійшлися без його активної участі або кваліфікованої поради.

Клімов В.І.

З 1997 року по грудень 2007 року лабораторію очолював к.т.н. Мойсеєнко К.В., науковим керівником з 1997 по 2001 рік був доктор технічних наук, професор, академік Транспортної академії України Данович В.Д. В наукове життя лабораторії внесено новий потік ідей теоретичного направлення, почалася активна робота над теоретичною моделлю взаємодії залізничної колії та рухомого складу.

У 2001 році науковим керівником КГНДЛ став доктор технічнх наук, професор, член-кореспондент Транспортної академії України Рибкін В.В. В цей час починається другий виток розробки автоматизованих систем в колійному господарстві: створюється модель «Полігону мережі залізниць»; створюються системи «Полігон дистанції колії» та закладається фундамент у розробку «Полігону залізниць», заповнюються бази даних Придніпровської та Одеської залізниць.

З 2007 року лабораторію очолює Савлук В.Є. Під його активним керівництвом розробляється третє покоління засобів вимірювання, роозробляється система автоматичної розшифровки показників напружено-деформованого стану колії, проводиться переобладнання нового вагона-лабораторії.

У 2010 році лабораторія наказом Міністерства транспорту та зв'язку України визначена Головною науковою організацією з проведення випробувань рухомого складу по впливу на колію та стрілочні переводи та проведення випробувань конструкцій залізничної колії і стрілочних переводів.

До наукових досягнень лабораторії слід віднести й той факт, що виконані в ній дослідження стали основою для підготовки та успішного захисту 6 докторських і 48 кандидатських дисертацій (перелік).